Сакральне і мирське

Небо і земля символізують два аспекти нашого життя: священне і мирське. Мирське включає в себе все буденне, одноманітне, дні і роки, сповнені турбот про земне. Мирський час не має ні «розривів», ані таїнств, він тече лінійно та веде від народження до смерті. Він не дає можливості вийти за рамки людського досвіду, долучитися до метафізичного, позачасового; до реальності, яка вічно залишається юною. Мирська реальність подібна до лісу або лабіринту, в якому легко заблукати, де відсутні орієнтири та дороги, що ведуть до певної мети.

Але крім буднів у нашому житті є і свята, що переривають звичайний перебіг історії, що дозволяють вийти за її межі і прожити міфічний, позаісторичний час. Свято і церемонії, що його супроводжують, повертають той час, коли створювався світ, коли народжувалися боги, страждали і вмирали на цій землі і своїм життям підтверджували можливість набуття вічності.

З точки зору метафізики реальним є лише те, що подібно божественному, споконвічному, позачасовому. Ось чому так важливо долучатися до священного, до того, що виводить нас за рамки повсякденного існування і підносить наші душі до Неба.